| Меню сайта |
|
|
 |
|
Ознаки системи соціального страхування в Україні
| | 08.01.2019, 08:37 |
Одним із стовпів соціальної політики ринкових економік є обов'язкове соціальне страхування, механізми якого дозволяють справедливо і ефективно акумулювати і цілеспрямовано розподіляти фінансові ресурси, забезпечуючи медичну допомогу і соціальний захист працюючим і членам їх сімей у випадках настання відповідних ризиків.
Унікальність інституту соціального страхування, що виконує «державно - публічні» функції соціального захисту, полягає, в тому числі, і в його позитивному впливі на формування збалансованого «соціально - ринкового» менталітету населення. Обумовлено це тим, що воно поєднує в собі, здавалося б, полярні і несумісні позиції: персональну відповідальність особистості за своє матеріальне благополуччя і колективну (солідарну) взаємодопомогу, ліберальні та соціал - демократичні установки. Соціальне страхування захищає працівників і членів їх сімей, при цьому воно об'єднує (а не роз'єднує) людей; його інститути надають людині можливість реалізувати свою відповідальність і свободу на основі соціальної справедливості.
Ці факти зумовлюють актуальність обраної теми даної курсової роботи. У цьому зв'язку, метою роботи є вивчення характерних ознак системи соціального страхування в Україні.
У відповідності з метою роботи, необхідно вирішити наступні завдання:
- Розглянути теоретичну базу соціального страхування: розкрити поняття, функції, види, форми, роль для соціально-економічного життя громадян.
- Проаналізувати існуючу систему соціального страхування в Україні.
1. Загальна характеристика системи соціального страхування в Україні
1.1 Характерні ознаки страхування, його призначення, функції та учасники
Страхування є самостійною ланкою фінансової системи України. Воно виступає у двох відокремлених формах: у формі соціального страхування (державного і недержавного) та страхування, яке пов'язано з непередбачуваними надзвичайними подіями. Відповідно до ст. 46 Конституції України Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.[8]
Соціальне страхування - встановлена, контрольована і гарантована державою система забезпечення, підтримки престарілих, непрацездатних громадян за рахунок державного цільового позабюджетного Фонду соціального страхування, а також інших колективних і приватних страхових фондів.
Цивілізоване суспільство завжди, з одного боку, прагне звести до мінімуму можливий збиток від таких подій, а з іншого боку - до можливо більш повної компенсації збитків постраждалим від цих подій, якщо збитку уникнути не вдається.
Перший шлях - мінімізація збитку від страхових ризиків, являє собою сукупність організаційних і технічних заходів, другий - система накопичення коштів для компенсації можливого збитку носить економічний характер і являє собою істоту страхового захисту [1]. Кожен з двох шляхів в свою чергу складається з ряду компонентів. Так, заходи, що знижують шкоду від ризиків, включають, в першу чергу, комплекс дій, спрямованих на захист від природних катастроф. Другим напрямом заходів щодо зниження збитку від ризиків є захист навколишнього середовища. І, нарешті, третім компонентом цього комплексу є вся система техніки безпеки на виробництві та в побуті.
Другий шлях - страховий захист. Вона складається з кількох елементів. Один з елементів страхового захисту суспільства - страхування. Іншими його складовими є:
1) натуральні та фінансові страхові резерви держави, що забезпечують в необхідних випадках страховий захист власності й особистості; саме за рахунок цих коштів здійснюється ліквідація та компенсація збитку від форс - мажорних подій;
2) індивідуальний страховий захист власності й особистості, що включає фонди соціального забезпечення і особисті заощадження населення.
Цілі функціонування системи соціального страхування полягають у забезпеченні надійного та якісного соціального захисту працюючих громадян за допомогою їх триєдиного набору:
1) створення економічних і правових умов для найманих і само зайнятих працівників для «заробляння» страхових прав;
2) створення правових, організаційних та управлінських механізмів обліку страхових внесків та гарантованих способів їх повернення для застрахованих, що дозволяють забезпечувати оперативну і повну виплату допомог, пенсій, надання якісної медичної допомоги, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації застрахованих;
3) створення відкритої інформаційної системи, що дозволяє всім платникам внесків та одержувачам посібників і послуг знати свої права і обов'язки, способи перевірки накопичуваних страхових прав, а також формування публічних і державних механізмів контролю за ефективністю управління фінансовими ресурсами.
Усі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню.
Аналіз страхування передбачає його деталізацію в економічному аспекті і з матеріальної точки зору. В економічному аспекті страхування являє собою систему економічних відносин з приводу створення централізованих і децентралізованих резервів грошових і матеріальних коштів, необхідних для покриття непередбачених потреб суспільства та його членів. Матеріальний аспект фінансування передбачає створення грошових фондів спеціалізованих установ - страхувальників, які використовуються для відшкодування шкоди, що спричинили нещасні випадки.
Таким чином, за своїм змістом страхування являє собою систему відносин з формування і використання централізованих і децентралізованих фондів, які необхідні для фінансування непередбачених потреб суспільства і його членів, відшкодування шкоди, яка виникла унаслідок стихійного лиха і інших подібних подій. У модельному законі про державне соціальне страхування, який був прийнятий на десятому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав учасниць СНД (постанова № 10- 4 від 6 грудня 2000 р.) державне соціальне страхування визначено як частина системи соціального забезпечення, яка організована державою в інтересах застрахованих з метою забезпечення державних гарантій від можливих наслідків соціальних та/або професійних ризиків і полягає в матеріальному забезпеченні застрахованих осіб, наданні їм соціальної, медичної і реабілітаційної допомоги.
|
| Категория: БАНКОВСКОЕ, БИРЖЕВОЕ ДЕЛО И СТРАХОВАНИЕ | Добавил: qreter |
| Просмотров: 247 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| ПОИСК ПО САЙТУ |
|
ВНИМАНИЕ!!!
НАСТОЯТЕЛЬНО рекомендуем Вам воспользоваться функцией "ПОИСК ПО САЙТУ", для отображения и поиска необходимого и интересующего Вас материала |
|
| НОВОСТИ САЙТА!!! |
|
|
|
