ВСТУП Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1 Документ: походження, різновиди, значення 1.2 Поняття «книга», «документ» «видання», їх співвідношення 1.3 Електронна книга: поняття, властивості ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВВЕДЕНИЕ
Поняття «документ» використовується в багатьох галузях знань, його розглядають науковців такі як: Н. Н. Кушнаренко, Г. М Швецову-Водка, Ю. М. Столяров, С. Г. Кулешів та інші. Воно є фундаментальним та основним в документознавстві. Термін «документ» відображає ознаки реально існуючих предметів, які служать об'єктами практичної діяльності з пошуку, створення, зберігання, використання, розповсюдження документної інформації в суспільстві. Поняття «документ», «книга» та «видання» не суперечить одне одному і можуть використовуватися стосовно тих явищ, які вони позначають, як взаємнозамінні. З розвитком комп’ютерної технології, людина все більше часу проводить у екрану комп’ютера або мобільного пристрою та все менше часу лишається на читання листових книг, підручників і інших документів. Проте бажання до читання у людини залишилося дуже сильним і тому зовсім недавно з’явилося нове поняття — електронна книга. Об’єкт курсової роботи – електронна книга. Предмет дослідження – електронна книга як вид документа. Мета – проаналізувати визначення понять «документ», «книга», «видання», «електронна книга», визначити особливості походження, різновиду та значення документа. Відповідно до об’єкту, предмету і мети курсової роботи було сформульовано наступні завдання: — розглянути походження, різновиди та значення документа; — дати визначення понять «документ», «книга», «видання»; — виявити основні характеристики електронної книги, її поняття та властивості; Методологічною основою дослідження є: — інформаційний та історичний підходи; погляди Н. Н. Кушнаренко та С. Г. Кулешова на документ як інформацію, закріплену на матеріальному носії у стабільній знаковій формі; — нормативну базу дослідження складають Державні стандарти України ДСТУ 2392 – 94. «Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення», ДСТУ 3017 – 95. «Видання. Основні види. Терміни та визначення», ДСТУ 2732:2004 «Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення понять», ДСТУ 3017 – 95. «Видання. Основні види. Терміни та визначення», ДСТУ 3018 – 95. «Видання. Основні види. Терміни та визначення». У процесі дослідження було використано наступні методи: — теоретичні: аналіз та синтез, індуктивний, дедуктивний, інформаційний; — емпіричні: порівняння, термінологічний метод, огляд джерел за темою. Курсова робота складається зі вступу, одного розділу, висновків, списку використаних джерел. Основний текст містить 27 сторінок. Список використаних джерел налічує 18 найменувань.
Список используемой литературы
1. Гельб И.Е. Опыт изучения письма. — М.: Радуга, 1982. — 366 с. 2. Дандамаев М.А. Вавилонские писцы. — М.: Наука, 1983. — 242 с. 3. ДСТУ 2392 – 94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення – К., 1994. – С. 3. 4. ДСТУ 3017 – 95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – С. 3, 8. 5. ДСТУ 3018 – 95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – С. 3. 6. ДСТУ 2732:2004 Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення понять. – К., 2005. – С. 2 – 3. 7. Каштанов С.М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. "История". — М.: Высш. шк., 1988. — 231 с. 8. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. – К: Знання, 2000. – С. 63, 84 – 90. 9. Кулешов С. Г. Про визначення поняття «документ» // Бібл. вісн. – 1995. – № 1. – С. 3. 10. Кушнаренко Н. М. Документознавство: Підручник. – К.: Знання, 2005– С. 24 – 33, 219 – 220, 161 – 163 . 11. Литвак Б.Г. О закономерностях эволюции делопроизводственной документации в ХУІП-ХІХ вв. (к постановке вопроса) // Проблемы Источниковедения истории СССР и специальных исторических дисциплин: Ст. и материалы. — М.: Наука, 1984. — С. 48-55. 12. Митяев К.Г. О методологии классификации и экспертизы документов.// Тр./ МГИАИ.—М., 1967.—Т.25. Вопросы методологии исторической науки. — С. 118-138. 13. Развитие архивного дела с древнейших времен до наших дней // Тр. / ВНИИДАД. — М., 1979. — Т.УІІІ. Ч. 1. Архивное дело с древнейших времен до 1917 года. — 247 с. 14. Соколов А. В. Социальные коммуникации. Ч. 1: Науч-методическое пособие.– М.: Профиздат, 2001. – С. 107. 15. Столяров Ю. Н. Сущность информации / Междунар. акад. Информатизации отд-е «Библиотековедение», Гос. пуб. науч.-техн. Б-ка России. – М., 2000. – С. 69. 16. Шамурин Е.И. Очерки истории библиотечно-библиографической классификации. Т.І. — М.: Изд-во Всес. кн. палати, 1955.—399с. 17. Швецова – Водка Г. М. , Документознавство : Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – С. 18-39, 48-69, 219-233.