ВВЕДЕНИЕ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ 1.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРАМЕТРІВ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ 1.2 ПАРАМЕТРИ КОНТРАГЕНТІВ (КЛІЄНТІВ) БАНКУ 1.3 ПАРАМЕТРИ ДОКУМЕНТІВ 2. ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 3.1 ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИХ РАХУНКІВ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКАМ У РЕГІОНАЛЬНИХ УПРАВЛІННЯХ НБУ 3.2 ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ 3.3 МЕХАНІЗМ ПРЯМИХ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИХ ВІДНОСИН МІЖ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ 4. ВІДКРИТТЯ БАНКАМИ РАХУНКІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ТА ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ І РЕЖИМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦИХ РАХУНКІВ 5. ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ 5.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ У КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ 5.2 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ВИКОНУВАНИХ ПРИБУТКОВИМИ КАСАМИ 5.3 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ЗДІЙСНЮВАНИХ ВЕЧІРНІМИ КАСАМИ ТА КАСАМИ ПЕРЕРАХУНКУ ГОТІВКИ 5.4 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ЗДІЙСНЮВАНИХ ВИДАТКОВИМИ КАСАМИ 5.5 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ПІДКРІПЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ КАС КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
ВВЕДЕНИЕ
План рахунків забезпечує виконання досить важливої функції бухгалтерського обліку. Йдеться про запис інформації щодо виконуваних банком операцій та можливість відобразити результати цих операцій у фінансовій звітності. Зрештою це дає змогу загалом проаналізувати діяльність банку та прийняти відповідні управлінські рішення. Проте для отримання звітності за всіма передбаченими формами, а також для внутрішнього аналізу і користування цього недостатньо. Адже розрахувати макроекономічні показники грошово-кредитної політики, надати повну інформацію про діяльність банку контролюючим органам можна лише на підставі докладної інформації про контрагентів кожної операції та параметри цих операцій, тобто за даними аналітичного обліку. Організація аналітичного обліку базується на нових підходах до параметрів аналітичних рахунків, що становлять у сукупності блок питань із загальної програми реформування бухгалтерського обліку в банках України. Знати параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів (клієнтів) банку, необхідно, аби акумулювати базу даних для формування фінансової та статистичної звітності. Залежно від сфери застосування розглядають такі параметри: контрагентів (клієнтів); документів; договорів; безпосередньо аналітичних рахунків. Усі параметри аналітичного обліку поділяють на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові вводяться з урахуванням вимог Національного банку України щодо звітності. Крім того, їх наявність є неодмінною умовою занесення до комп’ютерної системи нового контрагента (клієнта) або нового аналітичного рахунка в разі його відкриття. Необов’язкові параметри визначаються банком самостійно і можуть використовуватися в управлінському обліку, для організації внутрішнього контролю та аналізу. Серед обов’язкових параметрів аналітичних рахунків визначають: загальні; спеціальні. Так, загальні параметри застосовуються до всіх рахунків, а спеціальні - до окремих груп аналітичних рахунків залежно від економічного змісту операцій, що відображаються за цими рахунками. Вони також необхідні при автоматизованому веденні окремих операцій і при поданні спеціальної звітності до Національного банку України. До номера аналітичного рахунка можуть включатися лише окремі параметри з усього можливого їх набору. Решта параметрів зберігається поза номером рахунка і використовується під час виконання операцій та побудови звітності. Розглянемо, як формується номер аналітичного рахунка. Усі номери рахунків аналітичного обліку за винятком рахунків бюджету формуються за такою схемою: АААА В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ Отже, номер поділяється на три групи. З’ясуємо, що означає кожна з них. 1. АААА - номер балансового рахунка (4 знаки). 2. В - ключовий розряд (1 знак). 3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ - інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків). Довжина номера рахунка не є фіксованою, вона може коливатися в межах від 14 до 5 цифр. Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатися код контрагента, порядковий номер рахунка, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунка. Дещо інакше нумеруються рахунки доходів бюджету. Так, нумерація рахунків № 2500 "Кошти бюджетів України до розподілу" і № 2510 "Кошти Державного бюджету України", а також кошти позабюджетних фондів за балансовими рахунками № 2560 "Державні позабюджетні фонди" і № 2561 "Галузеві позабюджетні фонди" (лише щодо галузевих фондів охорони праці) підпорядкована такій схемі: АААА В ССС NNN ЕЕ 1. АААА - балансовий рахунок (4 знаки); 2. В - контрольний розряд (1 знак); 3. ССС - символ звітності банку (3 знаки, 5.12.1 Символ звітності); 4. NNN - код міністерства (3 знаки, 5.12.2 Код міністерств та відомств); 5. ЕЕ - додаткова характеристика рахунка (до 2 знаків). Розряди ССС (символ звітності банку) і NNN (код міністерства) заповнюються згідно з бюджетною класифікацією, що розсилається комерційним банкам у пакеті довідників до формування економічних показників для надання звітності. При цьому розряди NNN набувають значення коду міністерства лише за символами звітності ССС = 068, 002 або 093. За іншими символами комерційний банк виконує заповнення на власний розсуд. Додаткова характеристика рахунка може містити зокрема й порядковий номер відділення Державного казначейства. Ключовий розряд у номері аналітичного рахунка та контрольний розряд під час нумерації рахунків доходу бюджету призначений для перевірки достовірності номера рахунка та захищає інформацію від суб’єктивних помилок оператора, коли той вносить дані. Розроблено спеціальні алгоритми їх обчислення. Усе це здійснюють у банку спеціальні підрозділи комп’ютеризації. Питання організації аналітичного обліку викладені в окремому нормативному документі Національного банку "Порядок ведення аналітичного обліку установами банків України", який затверджений постановою Правління від 30.12.97 за № 466.
